Базальтові стовпи на Рівненщині – як доїхати і що побачити

Базальтові стовпи – геологічна пам’ятка на Рівненщині біля села Базальтове, де давні лавові потоки застигли у вертикальні багатогранні колони. Сьогодні їх видно у стінках Івано-Долинського родовища та біля затопленого кар’єру зі смарагдовою водою.

Це одна з тих українських локацій, фото якої легко прийняти за Ісландію, Ірландію чи декорації до фантастичного фільму. Камінь розтріскався настільки геометрично, що частина колон нагадує величезні чотири-, п’яти-, шести- або семигранні олівці.

Але справжня історія Базальтових стовпів цікавіша за туристичні легенди. Їм не 50 млн років, як можна прочитати в деяких матеріалах, і фраза про «єдині такі стовпи в Європі» теж неточна.

Базальтові стовпи належать до давнього вулканічного комплексу Волині, формування якого сучасні дослідження пов’язують з едіакарським магматизмом приблизно 580–567 млн років тому. А правильна геологічна назва їхньої форми – стовпчаста окремість.

Інформацію про маршрут та об’єкт перевірено станом на 3 вересня 2026 року.

Базальтові стовпи – де знаходяться

Базальтові стовпи знаходяться у Рівненському районі Рівненської області поблизу села Базальтове, на території Івано-Долинського родовища базальтів.

Офіційний туристичний портал Рівненщини вказує координати:

50.9226501, 26.2343216.

Це приблизно:

• 55–60 км від Рівного;
• близько 18–20 км від Костополя;
• неподалік від сіл Базальтове, Берестовець і Новий Берестовець.

У старих довідниках ще можна зустріти «Костопільський район». Після адміністративної реформи ця територія належить до Рівненського району.

Розміри відрізняються залежно від конкретної ділянки. Енциклопедія сучасної України для Івано-Долинського родовища наводить висоту стовпів 3–22 м, тоді як регіональні туристичні матеріали згадують окремі виходи до 30 м.

Як утворилися базальтові стовпи

Базальтові стовпи виникли під час охолодження потужних потоків базальтової лави: камінь стискався, у ньому утворювалися тріщини, які поступово розділили породу на багатогранні колони.

Це природний фізичний процес, який називається стовпчастою окремістю.

Уявімо товстий шар гарячої лави. Він починає охолоджуватися з поверхонь, які контактують із холоднішим середовищем. Під час охолодження порода стискається. Через накопичення напруження вона тріскається.

Тріщини прагнуть розподілити напруження якомога ефективніше. Через це часто формуються кути близько 120°, а в поперечному перерізі виникають шестикутники. Але природа не працює за кресленням, тому реальні колони можуть мати три, чотири, п’ять, шість, сім і навіть більше граней. Саме такий механізм стовпчастої окремості описують USGS та Національна паркова служба США для базальтових лав у різних частинах світу.

На Рівненщині переважають чотири- та семигранні стовпи завтовшки приблизно 0,6–1,2 м.

І саме тому базальтові стовпи виглядають штучними, хоча жоден каменяр їх не вирізав.

Скільки років Базальтовим стовпам насправді

Найкоректніше відносити базальтові стовпи Рівненщини до едіакарських вулканічних утворень віком приблизно 570–580 млн років, а не до вулканізму 50 млн років тому.

У туристичних статтях тут починається справжня плутанина.

Можна знайти твердження про:

• 50 млн років;
• 600 млн років;
• 650 млн років;
• 700 млн років.

Сучасні геохронологічні дослідження Волинсько-Брестської провінції уточнюють картину. Основна фаза виливу базальтових лав тривала приблизно 580–567 млн років тому, у пізньому докембрії – едіакарському періоді.

Тому для популярного тексту справедливо сказати:

Базальтовим стовпам близько 570–580 млн років.

Це приблизно за 300 млн років до появи перших динозаврів.

У той час не існувало ані Карпат у сучасному вигляді, ані більшості знайомих нам тварин. Суходіл виглядав зовсім інакше, а багатоклітинне життя лише входило в один із найважливіших етапів своєї еволюції.

Чому базальтові стовпи мають таку правильну форму

Геометрія базальтових стовпів виникла не через кристалізацію у вигляді величезних шестикутних «кристалів», а через систему тріщин під час охолодження лави.

Це важлива різниця.

Сам базальт складається з дуже дрібних мінеральних зерен. Величезна шестигранна колона – не один кристал.

Вона є частиною суцільного лавового тіла, яке розкололося на призми.

Коли напруження від охолодження розподіляється приблизно однаково в різні боки, мережа тріщин тяжіє до шестикутної геометрії. Але якщо температура, склад породи або швидкість охолодження різняться, колони стають менш правильними.

Тому поруч можуть стояти майже ідеальний шестигранник і значно кривіший п’ятигранний стовп.

Чи правда, що аналогів базальтовим стовпам немає в Європі

Ні, твердження «Базальтові стовпи не мають аналогів у Європі» некоректне: стовпчасті базальти існують у багатьох країнах світу та Європи.

Найвідоміший приклад – Giant's Causeway у Північній Ірландії. Стовпчасті вулканічні породи є також у Шотландії та інших регіонах.

USGS прямо наводить Giant's Causeway як один із класичних світових прикладів стовпчастого базальту. Те, що робить базальтові стовпи особливими, інше. Це найвиразніший і найвідоміший комплекс стовпчастих базальтів такого типу в Україні, причому вони відкриті кар’єрними виробками й поєднуються із затопленими кар’єрами, де чорний базальт контрастує з зелено-блакитною водою.

Тобто применшувати локацію не потрібно – просто її реальна геологія достатньо цікава і без перебільшень.

Базальтові кар’єри – чому сьогодні стовпи так добре видно

Базальтові кар’єри фактично відкрили геологічний розріз, який інакше залишався б прихованим під ґрунтом та молодшими відкладами.

Базальт тут промислово видобували десятиліттями. Івано-Долинське родовище містить понад 10 млн м³ запасів базальтів, за даними ЕСУ. Приблизно 95% родовища становлять монолітні базальти й близько 5% – стовпчасті.

Частина старих виробок заповнилася водою, утворивши відомі кар’єрні озера.

Водночас це не повністю покинута промислова зона. Івано-Долинське родовище продовжує розроблятися, а спеціальний дозвіл підприємства на користування надрами чинний до 2037 року.

Тому туристам важливо відрізняти доступні для огляду місця від виробничої території й не заходити за огорожі або попереджувальні знаки.

Що побачити біля Базальтових стовпів

Головне тут не просто озеро, а кілька різних деталей геологічного ландшафту, на які варто звернути увагу окремо.

1. Стіна з базальтових колон

Саме заради неї варто їхати до Базальтового. Якщо підійти до відслонення збоку, добре видно, що «стіна» складається з десятків окремих багатогранних призм.

Особливо цікаві місця, де можна роздивитися поперечні зрізи колон.

2. Базальтове віяло

У частині відслонення стовпи розходяться під різними кутами й утворюють форму, схожу на велике кам’яне віяло.

Таке розташування колон також пов’язане з напрямком охолодження породи: стовпи формуються перпендикулярно до поверхонь, через які відводилося тепло.

3. Затоплений базальтовий кар’єр

Смарагдова вода – друга причина популярності локації.

Колір особливо насичений у сонячну погоду, коли темні стіни кар’єру контрастують із водою та зеленню.

Важливо пам’ятати: це затоплена гірнича виробка, а не облаштований міський пляж.

4. «Острів кохання»

У водоймі є маленький зелений острівець, якому через характерну форму дали популярну туристичну назву «Острів кохання». Його згадують і регіональні туристичні ресурси.

Це саме народна туристична назва, а не окремий офіційний географічний об’єкт.

5. Мінерали у базальтах

Район цікавий і мінералогічно.

Для Івано-Долинського родовища описані, зокрема:

• кварц;
• халцедон;
• кальцит;
• адуляр;
• борніт;
• азурит;
• пірит;
• самородна мідь.

Сучасні українські мінералогічні дослідження також описують знахідки самородної міді та срібла в едіакарських базальтах Івано-Долинського родовища.

Але пам’ятка природи – не місце для домашньої колекції каміння. Не варто відколювати фрагменти колон або забирати мінерали з охоронюваної ділянки.

Базальтові стовпи – як доїхати з Рівного автомобілем

Найпростіше доїхати до Базальтових стовпів автомобілем через Костопіль у напрямку села Базальтове. Від Рівного потрібно подолати приблизно 55–60 км.

Для навігатора краще використовувати не просто назву села, а координати:

50.9226501, 26.2343216.

Загальний маршрут:

Рівне → Костопіль → напрямок Базальтового → Базальтові стовпи.

У 2021 році на під'їзному маршруті до туристичної локації капітально відремонтували 7-кілометрову ділянку дороги Малий Стидин – Злазне – Іваничі.

Але стан місцевих доріг може змінюватися, тому перед поїздкою краще перевірити навігацію та останні відгуки водіїв.

На дорогу з Рівного варто закладати приблизно годину або трохи більше без урахування зупинок.

Як доїхати до базальтових стовпів громадським транспортом

Громадським транспортом дістатися складніше, ніж автомобілем, але можливо через Костопіль або рейси в напрямку Базальтового та сусідніх сіл.

Рівненська районна адміністрація у туристичній довідці вказує можливість доїзду з Рівного маршрутним транспортом від автовокзалу «Чайка» до села Базальтове.

Водночас старі розклади маршруток із туристичних статей не варто використовувати як актуальні. Частина сторінок із конкретними годинами публікувалася ще у 2016 році.

Тому практичний сценарій такий:

1. Досягти Рівного або Костополя.
2. У день поїздки перевірити актуальний рейс у напрямку Базальтового, Берестовця, Злазного чи сусідніх сіл.
3. Уточнити у водія місце виходу саме до кар’єрів.
4. Зберегти точку Базальтових стовпів у телефоні офлайн.

Якщо компанія складається з 3–4 людей, автомобіль або таксі від Костополя часто буде простішим варіантом, ніж підлаштовуватися під рідкісні сільські рейси.

Скільки часу потрібно на базальтові стовпи

Для самого огляду Базальтових стовпів варто закласти приблизно 1,5–3 години, якщо ви хочете спокійно пройтися, побачити різні відслонення та зробити фото.

Для короткої зупинки достатньо години. Якщо плануєте: пікнік, фотографування на заході сонця, прогулянку навколо доступної частини кар’єру, то можна провести тут пів дня.

На цілий день локація потрібна радше тим, хто їде саме за спокійним відпочинком на природі. Інфраструктура значно скромніша, ніж на популярних курортах, тому розраховувати на повноцінний туристичний комплекс біля води не варто.

Коли найкраще їхати на базальтові стовпи

Найзручніший сезон для базальтових стовпів – від другої половини весни до початку осені, а найкраще світло для фото зазвичай буває вранці або ближче до заходу сонця. У кожного сезону є свої переваги.

Для фотографій у полудень сонце може створювати різкі контрасти між темною скелею та світлим небом. Ранок і передвечірній час зазвичай дають м’якше світло.

Базальтові стовпи – фото, які тут варто зробити

Найкращі фото Базальтових стовпів виходять не з однієї точки: варто показати і масштаб колон, і геометрію їхнього поперечного зрізу, і контраст із водою.

Спробуйте кілька сюжетів:

1. Людина біля стіни колон. Так одразу видно масштаб.
2. Колони зблизька. Добре читається багатогранна форма.
3. Темний базальт + смарагдова вода. Найвпізнаваніший кадр.
4. Кам’яне віяло. Показує, що колони не завжди вертикальні.
5. Фрагмент зверху. Якщо є безпечна оглядова точка, можна побачити багатокутники в перерізі.

Не ризикуйте заради ракурсу. Висота кар’єрних стін і круті береги значно більші, ніж здається через ширококутну камеру телефона.

Чи можна купатися на базальтових стовпах

Затоплені базальтові кар’єри приваблюють чистою на вигляд водою, але їх не варто автоматично сприймати як обладнаний і контрольований пляж.

Рівненська районна адміністрація окремо попереджає, що спуски до водойми доволі стрімкі.

У кар’єрних водоймах потенційно небезпечні:

• різкі перепади глибини;
• стрімкі кам’яні береги;
• слизький базальт;
• підводні уступи;
• відсутність звичного пологого дна;
• віддаленість від рятувальної інфраструктури.

Тому перед купанням потрібно орієнтуватися на актуальні місцеві правила й стан конкретної ділянки, а не на старі туристичні фото людей у воді. Особливо небезпечно стрибати зі скель у незнайомому кар’єрі.

Чи можна залізати на базальтові стовпи

На доступні низькі кам’яні ділянки люди часто заходять для фото, але високі стінки кар’єру не варто використовувати як скеледром.

Базальт міцний, проте окремі блоки можуть бути розділені природними тріщинами. Після дощу поверхня стає слизькою.

Також поруч є діючі виробничі ділянки родовища. Станом на 2026 рік підприємство, яке розробляє Івано-Долинське родовище, залишається зареєстрованим із профільною діяльністю з видобутку каменю.

Правило просте: залишайтеся на очевидно туристичній доступній території й не заходьте у промислові зони.

Що взяти із собою на базальтові стовпи

На Базальтові стовпи краще їхати як на природну локацію без гарантованої міської інфраструктури.

Корисно взяти:

• питну воду;
• перекус;
• взуття з неслизькою підошвою;
• головний убір улітку;
• сонцезахисний засіб;
• павербанк;
• засіб від комах;
• маленьку аптечку;
• пакет для власного сміття.

Після дощу кросівки або трекінгове взуття значно практичніші за босоніжки. Навіть якщо плануєте провести тут лише дві години, воду краще мати із собою.

Базальтові стовпи – пам'ятка природи чи звичайний кар’єр

Базальтові стовпи мають природоохоронний статус і водночас розташовані в межах промислового родовища – саме це й створює незвичне поєднання природного та антропогенного ландшафту.

Офіційний перелік природно-заповідного фонду Рівненщини фіксує геологічну пам’ятку місцевого значення «Базальтові стовпи» площею 0,8 га, пов’язану з кар’єром №3 Івано-Долинського спецкар’єру. У цьому переліку зазначене рішення облвиконкому від 22 листопада 1983 року №343 зі змінами 1991 року.

Чому ж майже всюди написано 1972? У наукових, туристичних та історичних публікаціях часто зазначають, що природоохоронний статус територія отримала ще 1972 року. Тобто різні джерела фактично посилаються на різні етапи оформлення охорони об’єкта.

Для туриста важливий результат: це не просто покинута каменоломня, а охоронювана геологічна пам’ятка.

7 фактів про базальтові стовпи, які легко переплутати

Навколо Базальтових стовпів накопичилося чимало цифр і легенд, тому корисно відокремити підтверджене від повторюваних помилок.

1. Їм не 50 млн років. Сучасні датування волинського магматизму вказують приблизно на 580–567 млн років.
2. 700 млн років – теж завищена популярна оцінка. Геологічно коректніше говорити приблизно про 570–580 млн років.
3. Колони не обов’язково шестикутні. На Рівненщині є форми від чотирьох- до семигранних.
4. Відслонення не тягнуться на 230 км. Для самої пам’ятки наводять близько 180–230 метрів.
5. Це не єдині стовпчасті базальти Європи. Відомі аналоги є в Північній Ірландії та Шотландії.
6. Базальтові стовпи не стали одним із семи переможців «7 природних чудес України». Вони увійшли до топ-21 фіналістів, тоді як сім переможців були іншими об’єктами.
7. Кар’єрна історія не завершилася повністю. Видобування базальту на Івано-Долинському родовищі продовжується на відповідних виробничих ділянках.

Ці уточнення не роблять базальтові стовпи менш вражаючими. Навпаки, справжня геологія локації значно цікавіша за перебільшення.

Чому базальтові стовпи варто побачити хоча б раз

Базальтові стовпи на Рівненщині дають рідкісну можливість побачити геологічний процес не на схемі в підручнику, а буквально перед собою.

Дивишся на пряму кам’яну колону – і розумієш, що її форму визначило охолодження лави приблизно 570 млн років тому. Поруч – затоплений кар’єр, який уже створила господарська діяльність людини. Ще далі видобування базальту триває й сьогодні. Тому це одночасно:

• геологічна пам’ятка;
• індустріальний ландшафт;
• фотолокація;
• приклад давнього вулканізму України;
• місце для короткої подорожі з Рівного.

І саме поєднання темного каменю, правильної природної геометрії та зеленої води робить Базальтові стовпи однією з найбільш незвичайних природних локацій Рівненщини.

стрижки на середнє волосся