«У вас дисбактеріоз» – чому сучасна медицина не зупиняється на цій відповіді

Термін «дисбактеріоз» описує ідею порушеного складу мікроорганізмів, але як універсальний клінічний діагноз він проблемний. Кишковий мікробіом надзвичайно складний, відрізняється між людьми та змінюється залежно від віку, харчування, ліків, хвороб, середовища й багатьох інших чинників.

Саме тому здуття, діарею, закреп чи біль у животі не варто автоматично пояснювати «дисбактеріозом». За такими симптомами можуть стояти функціональні розлади, кишкові інфекції, харчові непереносимості, запальні захворювання, побічна дія ліків та інші стани, які потребують різної тактики.

МОЗ України прямо звертає увагу, що звичний «аналіз на дисбактеріоз» не відображає реального складу кишкового мікробіому, а міжнародна медицина не використовує «дисбактеріоз» як самодостатній універсальний діагноз у тому значенні, в якому цей термін десятиліттями застосовувався в побутовій практиці.

Матеріал має інформаційний характер. Тривалі або виражені кишкові симптоми потребують оцінки лікаря, а не самостійного призначення пробіотиків, антибіотиків чи суворих дієт за результатом комерційного тесту.

Дисбактеріоз – що це?

У широкому науковому сенсі дисбіоз означає зміну структури або функцій мікробної спільноти, яку дослідники можуть пов'язувати з певними станами. Але це зовсім не те саме, що знайти в одному аналізі «замало лактобактерій» і встановити окрему хворобу.

У кишківнику живуть величезні спільноти бактерій, архей, грибів, вірусів та інших мікроорганізмів. Їхній склад не є однаковим для всіх здорових людей.

Тому не існує простої універсальної таблиці:

«ось стільки корисних бактерій має бути в кожної людини».

Саме це є ключем до розуміння сучасної проблеми з діагнозом дисбактеріоз.

Мікробіота і мікробіом – не те саме

Мікробіота – це сукупність мікроорганізмів у певному середовищі, а мікробіом – ширше поняття, яке охоплює їхній генетичний матеріал, функції та взаємодії.

Ця різниця пояснює, чому простий бактеріологічний посів не може повністю описати кишкову екосистему. Частину мікроорганізмів складно або неможливо вирощувати стандартними лабораторними методами, а кал не є повною копією того, що відбувається вздовж усіх відділів кишечника.

У 2025 році міжнародний консенсус експертів із мікробіому наголосив, що клінічна користь багатьох комерційних мікробіомних тестів залишається обмеженою, а універсальний «індекс дисбіозу» поки не має достатньої доказової основи для рутинної практики.

Чому аналіз на дисбактеріоз проблемний

Класичний аналіз калу «на дисбактеріоз» досліджує лише обмежений набір мікроорганізмів і не відображає всю кишкову екосистему. Саме тому красивий бланк із колонками «норма/знижено/підвищено» може створювати більше впевненості, ніж дозволяє сам метод.

МОЗ України пояснює, що такі аналізи можуть показувати лише невелику частину мікроорганізмів, а результати навіть у різних лабораторіях можуть відрізнятися.

Отже, проблема не в тому, що мікробіом «вигаданий». Навпаки – він настільки складний, що спрощувати його до кількох колонок бактерій некоректно.

Які симптоми називають дисбактеріозом

Окремих специфічних симптомів, які самі по собі доводять дисбактеріоз, немає. Найчастіше цим словом пояснюють неспецифічні проблеми з травленням.

Серед них:

• Здуття.
• Газоутворення.
• Діарея.
• Закреп.
• Нестабільний стілець.
• Біль або дискомфорт у животі.
• Відчуття переповнення.

Але ті самі симптоми можуть виникати при синдромі подразненого кишечника, інфекції, целіакії, лактазній недостатності, побічній дії препаратів, порушеннях харчування та багатьох інших станах.

Тому головне запитання має звучати не «як вилікувати дисбактеріоз», а «що саме спричинило ці симптоми?»

Дисбактеріоз після антибіотиків

Антибіотики дійсно можуть змінювати кишкову мікробіоту, але це не означає, що після кожного курсу виникає окрема хвороба під назвою «дисбактеріоз». Частина змін є тимчасовою, а їхня клінічна значущість різниться.

Особливо важливо звертати увагу на виражену або тривалу діарею після антибіотиків. Вона може мати конкретну причину, яка потребує медичної діагностики, а не просто «відновлення флори».

Самостійно призначати собі новий антибіотик або кілька пробіотиків одночасно не варто.

Чи потрібні пробіотики

Пробіотики не є універсальним лікуванням будь-якого «дисбактеріозу». Їхній ефект залежить від конкретного штаму, дози, стану людини та клінічної ситуації.

Саме слово «пробіотик» не гарантує однакової дії різних продуктів. Два препарати або продукти з різними штамами можуть мати зовсім різну доказову базу.

Тому питання має бути конкретним: не «який пробіотик найкращий для мікрофлори», а «чи має певний штам доведений ефект у конкретній ситуації».

Що їсти для мікробіоти

Для більшості здорових людей різноманітний раціон із достатньою кількістю харчових волокон має більше практичного сенсу, ніж спроба «нагодувати одну правильну бактерію». Рослинні продукти забезпечують різні типи клітковини та інших субстратів, які використовують кишкові мікроорганізми.

Наприклад, у раціон можна включати бобові. На Idenka окремо розібрано, що містить сочевиця та чому її цінують у харчуванні.

Ще одним джерелом клітковини є насіння. В окремому матеріалі зібрано користь і можливі ризики чіа, включно з тим, як вводити продукт без надмірного навантаження на травлення.

Однак при активних кишкових симптомах різке збільшення клітковини може, навпаки, посилити здуття. Раціон тоді підбирають з урахуванням причини симптомів.

Чи потрібно виключати вуглеводи

Ні, сам факт здуття або «дисбактеріозу» не є підставою повністю прибрати вуглеводи з раціону. Вуглеводні продукти дуже різні: до них належать і солодощі, і крупи, і бобові, і овочі, і фрукти.

Деяким людям при певних діагнозах лікар або дієтолог може тимчасово змінювати кількість конкретних ферментованих вуглеводів. Але це не те саме, що оголосити всі вуглеводи «їжею для поганих бактерій».

Детальніше про різницю між простими й складними формами – у матеріалі вуглеводи без міфів.

Коли симптоми потребують обстеження

Тривалі проблеми з травленням не варто місяцями маскувати пробіотиками. Особливо важливо звернутися до лікаря, якщо симптоми значні, повторюються або поєднуються з ознаками, які не типові для звичайного функціонального дискомфорту.

Насторожують:

• Кров у випорожненнях.
• Незрозуміле схуднення.
• Стійка гарячка.
• Нічна діарея.
• Виражений або наростаючий біль.
• Ознаки зневоднення.
• Часте блювання.
• Анемія.
• Тривалі симптоми у маленької дитини.

У такій ситуації потрібно шукати конкретну причину, а не підтвердження вже обраного «дисбактеріозу».

Дисбактеріоз коротко

Сучасний погляд не заперечує існування мікробіоти чи її змін – він заперечує надмірне спрощення.

Лікувати потрібно не цифру в лабораторному бланку, а конкретне захворювання або проблему, якщо вона справді є.