Реєстр збитків і нова моніторингова агенція: що узгоджено для України в Брюсселі

Зміст статті

Україна пришвидшує створення інструментів відповідальності за війну та відбудови на засадах доказів. У Брюсселі відбулися робочі зустрічі за участі української делегації під керівництвом заступника міністра Ігоря Зубовича, присвячені налаштуванню Реєстру збитків і реформі моніторингу довкілля. Перемовини пройшли за підтримки Програми ООН з довкілля (UNEP).

Виклик: зафіксувати шкоду й забезпечити якісні дані

Країні потрібен надійний механізм фіксації шкоди, завданої агресією російської федерації, та безперервний, достовірний екологічний моніторинг. Без цього неможливі ані міжнародні позови, ані планування зеленого відновлення. Відтак технічні, правові та організаційні деталі мають бути бездоганними.

• Опрацьовуються технічні вимоги до подання матеріалів у RD4U (Register of Damage for Ukraine), зокрема формат і валідація даних.
• Обговорюються протоколи захисту службової та чутливої інформації з урахуванням європейських стандартів.
• Узгоджуються підходи до якості доказової бази та застосування методик оцінки шкоди і збитків.

Чому це на часі

Масштаб завданої інфраструктурі й природі шкоди потребує централізованої системи реєстрації з чіткими правилами доказування. Водночас нинішні екологічні дані мають бути сумісними з європейським простором даних, аби забезпечити прозорість і міжнародну довіру. Саме тому Київ рухається до інституційної реформи з урахуванням вимог ЄС.

Реєстр збитків створено резолюцією Комітету міністрів CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року; позитивно оцінила прогрес України та підтримала підготовку створення окремої .

Що пропонують експерти

Фахівці наголошують на поєднанні цифрових сервісів, правових оновлень і стандартизації процедур за європейськими практиками. Ключові рішення стосуються інтеграції сервісів для заявників, уніфікації методик оцінки збитків та інституційного посилення органів контролю.

Читайте також наші статті:

• Україна робить ставку на несировинний експорт: як держава, ЕКА та бізнес перезапускають експортну політику
• 70 нових документів для лікарів: що дадуть стандарти медичної допомоги і реабілітації у 2025 році

Підхід 1 – цифровізація й стандарти: від «Дії» до методик

Перший напрям передбачає запуск подання заяв через вебпортал «Дія» від імені держави, що зменшує бюрократію і уніфікує дані. Паралельно узгоджуються методики оцінки шкоди, вимоги до доказів і конфіденційності. Перевага – масштабованість і прозорість; обмеження – потреба у пілотуванні та ретельному тестуванні функціоналу.

Підхід 2 – інституційна реформа моніторингу довкілля

Другий напрям полягає у створенні окремої моніторингової агенції, реформуванні та посиленні спроможності Державна екологічна інспекція, а також прискоренні транспозиції директив ЄС щодо якості повітря. Така модель ефективніша, коли потрібна сталість вимірювань і інтеграція в європейські мережі даних; її доповнює аналіз практик держав – членів ЄС.

Що вже робиться

У Брюсселі українська делегація провела зустріч із представниками Ради Європи під керівництвом виконавчого директора RD4U Маркіяна Ключковського – обговорено технічні подання, захист даних, якість доказів і пілотне тестування Реєстру. Паралельно триває підготовка змін до постанови Кабінету Міністрів України № 326 від 20 березня 2022 року та запуск подання заяв через «Дію» від імені України. Також з представниками Європейська Комісія узгоджено кроки для посилення інституційної та адміністративної спроможності у сфері моніторингу довкілля.

Українська сторона поінформувала ЄК про результати попередніх перемовин у Берліні та Дессау з IMPEL Network, Федеральним міністерством довкілля Німеччини та екологічними агентствами Німеччини й Австрії (UBA). Єврокомісія позитивно оцінила прогрес і підтримала підготовку ТЕО щодо створення моніторингової агенції з аналізом моделей держав – членів ЄС. До роботи долучилися керівництво ДЕІ та Комітету Верховної Ради з екополітики – для синхронізації законодавчих змін із практичними потребами.

Перспективи та очікування

Найближчим кроком може стати пілотування функціоналу Реєстру та технічна інтеграція каналів подання через «Дію». По лінії моніторингу очікується підготовка ТЕО, що визначить оптимальну модель агенції та дорожню карту реформ. У результаті Україна отримає узгоджену з ЄС систему даних і процедур – основу для притягнення винних і для планування зеленого відновлення.