Відходи під час війни – чи можливий баланс між бюрократією та безпекою в управлінні?

Зміст статті

Війна загострила виклик для України: як забезпечити управління відходами так, щоб зберегти довкілля і не зупинити критичну інфраструктуру. На круглому столі «Відходи під час війни: бюрократія vs безпека», організованому Асоціацією професіоналів довкілля PAEW, за участю заступника міністра Олександра Краснолуцького, учасники шукали баланс між вимогами закону та практичними потребами операторів.

Навантаження на систему: у чому суть проблеми

Головний виклик – поєднати в умовах воєнного стану суворі екологічні стандарти з безперервністю роботи підприємств, що відповідають за збирання, транспортування та оброблення відходів. Обговорення зосередилося на практичній імплементації Закону України «Про управління відходами» і подоланні “вузьких місць” у процедурах.

• Оператори стикаються з ускладненим проходженням дозвільних процедур – від отримання дозволів на операції з оброблення відходів до ліцензування.
• Застосування оцінки впливу на довкілля (ОВД) до діючих об’єктів потребує чітких правил, щоб уникнути зупинок критичних процесів.
• Ефективність цифрових інструментів державного регулювання потребує вдосконалення для швидшого та прозорішого обігу документів.

Чому виникає напруга між процедурами та безпекою

Військові ризики вимагають швидких рішень, тоді як регуляції традиційно налаштовані на тривалі процедури й повний цикл погоджень. Частина об’єктів уже працює роками, але стикається з необхідністю підтверджувати відповідність за новими вимогами, що створює додатковий адміністративний тиск. Водночас ризики для довкілля й населення не можуть бути проігноровані – це змушує шукати гнучкі, але безпечні підходи.

«Управління відходами в умовах війни має поєднувати екологічну безпеку та безперебійну роботу критичної інфраструктури. Завдання держави — забезпечити зрозумілі та ефективні правила, які дозволять бізнесу працювати стабільно й відповідально».

Що пропонують експерти: інструменти для балансу

Фахівці наголошують на необхідності вдосконалити практичні механізми виконання закону, зробити процеси прозорими та передбачуваними для бізнесу й громад. Ключові напрямки – ризик-орієнтований підхід до дозволів, чіткі алгоритми ОВД для діючих об’єктів та масштабування електронних сервісів.

Читайте також наші статті:

• Полонина Руна і вітрова електростанція: чи безпечно для довкілля та як це посилить енергетичну незалежність?
• Україна бере рік керма в МКЗД – які кроки захистять Дунай і водну безпеку?

Ризик-орієнтоване спрощення дозволів

Йдеться про диференціацію вимог за рівнем потенційного впливу: для низькоризикових операцій – скорочені строки та спрощені пакети документів, для високоризикових – посилений контроль і моніторинг. Перевага підходу – швидкість ухвалення рішень без втрати якості нагляду; обмеження – потреба у чітких критеріях ризику та навчених інспекторах.

Повна цифровізація процесів і прозорість даних

Розширення застосування електронних сервісів дає змогу мінімізувати людський фактор, пришвидшити погодження та відслідковувати етапи розгляду документів у режимі реального часу. Це підсилює довіру між державою та бізнесом і допомагає забезпечити безперервну та безпечну роботу операторів навіть за умов обмеженого доступу до офлайн-сервісів.

Що вже робиться

Під час круглого столу учасники детально розібрали застосування ОВД до діючих об’єктів, проблемні точки дозвільних процедур та ліцензування, а також оцінили ефективність цифрових інструментів державного регулювання. Держава та бізнес консолідують позиції для вироблення узгоджених рішень, що дозволять стабільно імплементувати Закон України «Про управління відходами». Олександр Краснолуцький окреслив пріоритет: зрозумілі правила, які забезпечують відповідальну роботу операторів і захист довкілля.

Перспективи та очікування

Робочі домовленості та експертні напрацювання можуть лягти в основу оновлених процедур, що поєднають екологічну безпеку та операційну стійкість. Очікується, що узгоджені кроки зменшать адміністративні затримки та підтримають безперервність критичної інфраструктури. Подальша взаємодія держави, громад і бізнесу має зміцнити прозорість та передбачуваність у сфері управління відходами, зберігаючи пріоритетом безпеку людей і довкілля.