Україна перезапускає кліматичну політику: ключові кроки до 2026 року та підтримка GIZ

Зміст статті

Україна стикається з подвійним викликом – економічне відновлення у воєнний час і необхідність прискорити кліматичну політику, сумісну з європейськими стандартами. 11 лютого відбулася робоча зустріч Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України з проєктом PAABS, що реалізується GIZ за підтримки Уряду Німеччини. Партнери узгодили спільні дії, які мають зробити кліматичні рішення практичним інструментом для бізнесу та регіонів.

Ключовий виклик: як перетворити кліматичну політику на драйвер економіки

Головна проблема – від переходу від декларацій до практичної реалізації рішень, які посилюють економічну стійкість і підтримують бізнес. Потрібні інструменти, що працюють у воєнних умовах, а також відповідають вимогам євроінтеграції та післявоєнного відновлення.

• Необхідність залучення зелених інвестицій і доступу до кліматичних фінансів для українських підприємств.
• Побудова ефективної національної системи управління у сфері зміни клімату з чіткими ролями та відповідальністю.
• Підготовка до впровадження Директиви ЄС про промислові викиди (IED) для модернізації виробництв та підвищення конкурентоспроможності.

Чому це на часі: фактори, що формують порядок денний

Воєнний стан ускладнює планування, але водночас пришвидшує потребу в системних рішеннях, що зменшують ризики для економіки. Європейський курс та інтеграція до спільних правил роблять євроінтеграцію невідкладною складовою державної політики. Паралельно регіони готуються до післявоєнного відновлення, де адаптація до зміни клімату має бути врахована в інфраструктурних рішеннях.

«Кліматична політика сьогодні є не лише екологічним, а й економічним інструментом. Її системний розвиток дозволить підвищити конкурентоспроможність українського бізнесу та зміцнити стійкість економіки в умовах відновлення», – Олександр Краснолуцький.

Що пропонують експерти та партнери

Учасники зустрічі окреслили пріоритети, що поєднують політику і практику: посилення інституційної спроможності, розширення кліматичних фінансових механізмів, підтримка імплементації IED і системна адаптація регіонів. Ці кроки заплановані як інструменти підтримки бізнесу та територій у реальних умовах відбудови.

Читайте також наші статті:

• Кредитування по-новому: як рішення НБУ відкриває доступ до позик МСБ та іпотеки
• Озимі витримали пікові морози: чи будуть пересіви і що з цінами на овочі?

Системне управління та інституційна спроможність економічного блоку

Йдеться про чітку координацію органів влади, процедури управління вуглецевими ризиками і планування адаптаційних заходів. Посилення ролі економічного блоку допоможе узгодити регуляції з потребами бізнесу, підсилити контроль за виконанням і спростити впровадження рішень. Це забезпечить сталість політик і їхню відповідність європейським вимогам.

Кліматичні фінанси, IED та адаптація регіонів

Розширення фінансових інструментів відкриє шлях до інвестицій у модернізацію та енергоефективність. Паралельно підтримка впровадження Директиви ЄС про промислові викиди (IED) допоможе підприємствам планово оновлювати технології. У фокусі також практичні заходи з адаптації – інтеграція стійких рішень у проєкти відбудови громад.

Що вже робиться: узгоджені кроки та учасники процесу

11 лютого відбулася робоча зустріч Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України з проєктом PAABS (Implementation of the Paris Agreement in Ukraine), що реалізується GIZ за підтримки Уряду Німеччини. Участь взяли заступник Міністра Олександр Краснолуцький, директорка проєкту Даніела Гьолер, її заступник Андрій Гунько та команда PAABS. До обговорення долучився голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко, який окреслив очікування парламенту.

Сторони погодили пріоритети співпраці на 2026 рік: розвиток національної системи управління у сфері зміни клімату, розширення кліматичних фінансових механізмів, посилення інституційної спроможності економічного блоку, підтримка імплементації IED і практична адаптація до зміни клімату у проєктах регіонального відновлення. Німецькі партнери підтвердили готовність надалі підтримувати формування сучасної кліматичної політики в Україні.

Перспективи та очікування

У фокусі наступних етапів – деталізація інструментів фінансування, дорожні карти імплементації IED та інтеграція кліматичних підходів у плани відбудови регіонів. Очікується, що узгоджені пріоритети до 2026 року посилять економічну стійкість, полегшать доступ бізнесу до зелених інвестицій і пришвидшать наближення до стандартів ЄС. Подальша підтримка з боку GIZ і Уряду Німеччини має стати каталізатором послідовного впровадження цих рішень без зривів і пауз.