Україна переходить на власні коефіцієнти викидів – що це дає експортерам та енергоаудитам будівель

Зміст статті

Український бізнес роками зіштовхувався з проблемою завищеного вуглецевого сліду у звітності для міжнародних ринків – через необхідність користуватися стандартними міжнародними показниками. Тепер з’явився інструмент, що дозволяє коректно врахувати реальний профіль енергосистеми України та зменшити витрати.

Чому попередній підхід створював бар’єри для бізнесу

Використання загальних міжнародних значень часто не відображало структури українського енергобалансу. У результаті розрахункові показники викидів виходили вищими, ніж реальні, що впливало на ціну продукції та доступ до ринків з вуглецевими обмеженнями.

• Експортери змушені були спиратися на усереднені коефіцієнти, що підвищували розрахунковий вуглецевий слід.
• Зростали обсяги потенційних CBAM-платежів, що створювало додаткове фінансове навантаження.
• У будівельній сфері бракувало узгоджених показників для оцінки скорочення викидів під час енергоефективних заходів.

Звідки виникла проблема та як її пояснюють

Ключовою причиною було те, що національні зважені коефіцієнти для кінцевої енергії офіційно не були затверджені до рішення Уряду. Потрібно було узгодити методологію, зібрати достовірні дані енергосистеми та забезпечити юридичну основу для їх широкого застосування в експортній звітності та енергоаудитах.

Кабінет Міністрів України затвердив для кінцевої енергії, розраховані за .

Що пропонують експерти для практичного впровадження

Фахівці вбачають розв’язання в системному переході на національні коефіцієнти у звітності та верифікації, а також в інтеграції нових показників у процеси енергоаудиту. Це дозволить уніфікувати розрахунки, зменшити невизначеність і підвищити довіру до даних від українських виробників.

Читайте також наші статті:

• Стратегія зайнятості до 2030 вже ухвалена – що зміниться для працівників і бізнесу в Україні
• Уряд змінив правила: кого зберігають на роботі у виробництві трансформаторного обладнання?

Перший підхід до вирішення

Експортерам варто перейти на національні коефіцієнти викидів у розрахунках вуглецевого сліду, які подаються до контрагентів та в межах механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Перевага – ближчі до реальності значення та потенційне зменшення фінансового тиску; обмеження – потреба в коректному застосуванні Методики та узгодженні з аудиторами.

Другий підхід до вирішення

У будівельній галузі нові показники доцільно включати в енергоаудити та паспорти енергоефективності відповідно до Закону України «Про енергетичну ефективність будівель». Це підвищує точність оцінок скорочень викидів і робить проєкти порівнюваними; водночас важливо дотримуватися вимог до вихідних даних і прозорості методики.

Які кроки вже зроблено

Кабінет Міністрів України 5 лютого 2026 року затвердив постанову «Про затвердження загальнодержавних зважених коефіцієнтів викидів парникових газів, що утворюються внаслідок споживання кінцевої енергії». Коефіцієнти розраховано за Методикою, затвердженою наказом Міндовкілля № 938 від 9 травня 2025 року. Затверджені показники можуть застосовуватися для розрахунку обсягів скорочення викидів під час реалізації заходів з енергетичної ефективності будівель. Рішення спрямоване на підвищення конкурентоспроможності української продукції та подальшу інтеграцію до європейської кліматичної політики.

Перспективи та очікування

Перехід на національні коефіцієнти має забезпечити більш точні та прийнятні для міжнародних ринків розрахунки, що зменшить ризики завищення вуглецевого сліду. Бізнес очікує полегшення в частині вуглецевих платежів, зокрема в межах CBAM, і прозорішої комунікації з партнерами. У сфері будівництва це сприятиме коректному обліку скорочень викидів у проєктах енергоефективності. Подальша ефективність залежатиме від якості даних, дотримання Методики та регулярного оновлення показників у міру змін енергобалансу.