Валютна лібералізація НБУ: новий “позиковий” ліміт, повернення коштів за товар і оновлений нагляд за експортом

Зміст статті

Український бізнес потребує більшої гнучкості в управлінні валютними потоками та борговими зобов’язаннями, а споживачі – швидких і прозорих повернень коштів за покупки. З 14 січня 2026 року НБУ запускає пакет змін, покликаний пом’якшити валютні обмеження і розблокувати критично важливі операції.

Ключові рішення охоплюють новий інструмент для компаній – “позиковий” ліміт, спрощення повернень коштів фізичним особам за товар та коригування правил валютного нагляду для експортерів.

Де була проблема: брак інструментів для боргів, розрахунків і повернень

Компаніям бракувало регуляторних механізмів, щоб ефективно обслуговувати “старі” зовнішні зобов’язання та закривати давні імпортні контракти, а продавцям – повертати кошти покупцям на іноземні рахунки у разі повернення чи непоставки товару.

• Підприємства потребували можливості для погашення “старих” кредитів (одержаних до 20 червня 2023 року) та сплати процентів за ними без порушення чинних обмежень.
• Необхідно було врегулювати розрахунки за імпорт товарів до 23 лютого 2021 року і повернення передоплат нерезидентам до 23 лютого 2022 року.
• Експортерам потрібні чіткіші правила щодо граничних строків розрахунків, зокрема у випадках, коли право вимоги перейшло до Експортно-кредитного агентства, а також для операцій зі страхування.

Чому це сталося: потреба балансу між гнучкістю і стабільністю

Регулятор шукає баланс між підтримкою бізнес-активності та стабільністю валютного ринку. Стимулююча лібералізація має створити умови для припливу ресурсів, не розхитуючи ринок, і водночас вирішити практичні кейси – від застарілих боргів до захисту прав споживачів.

Постанови Правління НБУ № 2 та № 3 ухвалені 13 січня 2026 року та набрали чинності 14 січня 2026 року.

Що пропонують експерти: точкова лібералізація і прозорі правила

Оптимальний підхід – не загальне послаблення, а цільові рішення під конкретні бізнес-потреби та споживчі сценарії. Вони супроводжуються лімітами, часовими рамками і вимогами до умов кредитування та розрахунків.

Підхід 1. Реструктуризація зовнішніх боргів через “позиковий” ліміт

Новий ліміт дорівнює сумі коштів, що надійшли за кредитом або позикою з-за кордону у валюті на рахунок компанії в українському банку після 1 січня 2026 року. У його межах дозволені: погашення “старих” кредитів і виплата процентів за ними; розрахунки за імпорт товарів до 23 лютого 2021 року; повернення передоплат нерезидентам до 23 лютого 2022 року; фінансування закордонних відокремлених підрозділів понад наявні ліміти; репатріація дивідендів понад встановлений ліміт.

Читайте також наші статті:

• HONOR в Україні: хто отримає підтримку і як вийти на ринки ЄС, Британії та Канади?
• Безготівкові операції витісняють готівку в Україні – як бізнесу та банкам не відстати від зростання?

Особливості: коли погашається основна сума залученого кредиту, граничний обсяг у межах “позикового” ліміту зменшується на еквівалентну суму; після операцій у межах ліміту подальше виведення валюти на погашення основної суми обмежується боргом за кредитом, зменшеним на проведені в межах ліміту операції; усі операції виконуються через банк, на рахунки якого зайшли кошти кредиту.

Параметри таких позик мають відповідати Постанові НБУ № 18: діє максимальна процентна ставка 12% річних, заборонене дострокове погашення; проценти можна сплачувати, зокрема за куплену валюту; основну суму дозволено погашати в межах залишку ліміту за рахунок власної іноземної валюти, а з другого року користування кредитом – також за рахунок купленої валюти.

Підхід 2. Рівні умови для споживачів і валютна нейтральність повернень

Продавці та виробники зможуть повертати кошти фізичним особам на їхні рахунки в іноземних банках за повернений або непоставлений товар. Умови: повернення йде на той самий рахунок, із якого сплачувався товар; сума у валюті платежу не перевищує ціну купівлі; строки і порядок – відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів”. Такі операції не створюють додаткового попиту на валюту, адже він нівелюється продажем валюти, що надійшла під час оплати товару в Україні.

Підхід 3. Точкове коригування валютного нагляду для експорту

НБУ реалізував норми урядового розпорядження щодо граничних строків розрахунків. Вимоги не поширюються на експорт товарів за контрактами, де право вимоги перейшло до ПрАТ “Експортно-кредитне агентство”, – у межах суми страхового відшкодування, виплаченого експортеру. Окремо виключено експорт страхових послуг із переліку операцій, на які поширюються граничні строки, що уніфікує правила для страхування з іншими фінансовими послугами.

Що вже робиться: нормативна база і дати запуску

Зміни затверджені Постановою Правління НБУ № 2 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18” та Постановою Правління НБУ № 3 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67”. Обидві постанови ухвалені 13 січня 2026 року та діють із 14 січня 2026 року.

Із травня 2025 року формат лібералізації доповнено стимулюючими інструментами: “інвестиційний” ліміт дорівнює обсягу коштів, залучених у валюті в статутний капітал підприємств із 10 травня 2025 року; “донатний” ліміт формується з суми, перерахованої з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України. Із 14 січня 2026 року до цих інструментів додано “позиковий” ліміт.

Перспективи та очікування

Цільова лібералізація має розширити доступ бізнесу до зовнішнього ресурсу та спростити обслуговування “старих” боргів без підвищення тиску на валютний ринок. Уточнення правил експортного нагляду поліпшує умови для експорту українських товарів і послуг. Для споживачів рішення означає зручніші й прозоріші повернення коштів за покупки. Очікуваний ефект – поступове пожвавлення ділової активності за збереження контрольованих ризиків завдяки лімітам і чітким регуляторним умовам.