Перехід до дій: перше засідання технічної групи Україна–Данія щодо підземних вод і моніторингу

Зміст статті

Україна стикається з викликом забезпечення надійного водопостачання та збереження підземних вод – ресурсу, що критично важливий для громад і бізнесу. На тлі цього у Мінекономіки стартувала технічна робоча група з питань водних ресурсів та підземних вод у межах партнерства з Королівством Данія. Мета – перехід від планування до практичної реалізації рішень для стійкої водної політики.

Виклик: модернізувати моніторинг і захистити підземні води

Учасники зустрічі зосередилися на практичних кроках, що мають посилити довіру до даних і підвищити безпеку водопостачання. Йдеться про модернізацію системи моніторингу, впорядкування управління даними та захист стратегічних водних запасів у відповідності до європейських підходів.

• Потреба в оновленні та розбудові інструментів для моніторингу підземних вод по всій країні.
• Удосконалення та доповнення даних Державного водного кадастру для оперативного та достовірного аналізу.
• Запровадження охоронних територій – санітарних зон і наближення до європейських правил управління водами.

Чому виникла потреба в оновленні

Системне управління водними ресурсами потребує точних даних, прозорих правил і узгоджених процедур – від збору інформації до ухвалення рішень. Україна рухається до європейських стандартів, тож імплементація норм ЄС щодо охорони вод і санітарних зон є логічним кроком, який підсилює стійкість громад і економіки.

«Для України питання водних ресурсів, особливо підземних вод, має стратегічне значення… Співпраця з Данією допомагає нам переходити до системної, європейської моделі управління водними ресурсами – з якісними даними, сучасним моніторингом і зрозумілими правилами», – зазначила Ірина Овчаренко.

Що пропонують експерти

Під час установчого засідання окреслено напрями, що ляжуть в основу дорожньої карти на 2026 рік: підсилення моніторингових мереж, поліпшення якості та сумісності даних, а також імплементація європейських норм у національне законодавство з акцентом на охоронні механізми.

Перший підхід до вирішення

Побудова цілісної системи спостережень за підземними водами – від стандартів відбору проб до регулярності вимірювань і калібрування обладнання. Перевага підходу – відтворювані результати та порівнюваність у часі; обмеження – потреба в інвестиціях і навчанні персоналу. Очікуваний ефект – надійні дані для управлінських рішень і інтеграція результатів у Державний водний кадастр.

Читайте також наші статті:

• Як держава пришвидшує продаж санкційних активів – що змінює нова постанова і хто першим вийде на аукціони?
• Електронне працевлаштування через Обрій та Дію – коли старт і як працюватиме експеримент?

Другий підхід до вирішення

Гармонізація управління даними та правових рамок: спільні формати підготовки звітної документації, сумісність баз даних і впровадження охоронних територій – санітарних зон відповідно до практик ЄС. Перевага – швидша адаптація до європейських вимог; обмеження – потреба в міжвідомчій координації та чіткому розподілі ролей.

Що вже робиться

Відбулося перше установче засідання технічної групи в Мінекономіки за участі заступниці міністра Ірини Овчаренко, профільних органів влади та галузевих установ. Міжнародних партнерів представили радниця з питань води та довкілля Посольства Данії в Україні Камілла Крістенсен Рай і менеджерка проєктів міжнародного співробітництва Данського агентства з охорони довкілля Дорте Ліндегард Медсен.

Учасники погодили пріоритети на 2026 рік: організаційні аспекти роботи групи, режим і періодичність засідань, формат підготовки звітної документації та програму дій на найближчі шість місяців. Також визначено поглиблення співпраці у моніторингу підземних вод, удосконалення даних Державного водного кадастру та кроки з імплементації європейських норм і створення захисних зон.

Партнерство функціонує в межах стратегічного секторального співробітництва Україна–Данія у сфері водних ресурсів і довкілля на 2025-2028 роки, започаткованого в жовтні 2025 року підписанням Робочого плану за напрямком «Вода та навколишнє середовище». За підсумками зустрічі сторони підтвердили готовність до активної спільної роботи у 2026 році.

Перспективи та очікування

У найближчі місяці очікується перехід до практичної реалізації – від налаштування моніторингових процесів до узгоджених форматів звітності та запуску захисних режимів у пріоритетних зонах. 2026 рік має стати періодом посилення систем спостереження, кращого управління даними і правового наближення до стандартів ЄС. Такий підхід підвищить стійкість громад і безпеку водопостачання, зберігаючи стратегічні запаси для майбутнього.