Новий формат співпраці: агропродовольчі хаби для Близького Сходу – що планує Україна з DIHAD

Зміст статті

Країни з вразливими продовольчими ланцюгами потребують рішень, які працюють не на папері, а в реальних логістичних умовах. Україна разом із DIHAD Sustainable Organisation обговорила інструменти, що можуть звести ризики до мінімуму. На порядку денному – агропродовольчі хаби як новий формат міжнародної співпраці для підсилення продовольчої безпеки.

Вразлива ланка: чому продовольча безпека потребує нових рішень

Стійкість постачання продуктів залежить від логістики, інфраструктури та координації між державами і бізнесом. Для регіонів із високим рівнем ризику, зокрема для Близького Сходу, потрібні моделі, які забезпечують швидкий доступ до продовольства та прозорі механізми гуманітарної підтримки. Хаби дозволяють акумулювати, переробляти й оперативно розподіляти харчі з урахуванням локальних потреб.

• Нестача локальної інфраструктури зберігання, переробки та дистрибуції у країнах-отримувачах уповільнює поставки.
• Фрагментація зусиль у гуманітарній сфері без спільних платформ ускладнює координацію та знижує ефективність допомоги.
• Залежність від довгих ланцюгів постачання підвищує уразливість до перебоїв і затримок.

Чому проблема загострюється

Глобальні кліматичні зрушення, економічні виклики та геополітична напруженість збільшують волатильність ринків і витрати на логістику. Саме тому стійкі регіональні вузли постачання стають ключем до стабільності. Інституції на кшталт DIHAD консолідують державні структури, міжнародні організації, бізнес і науку для обміну практиками, що реально працюють у змінних умовах.

«Україна вже активно працює над розширенням ініціативи , а саме створенням продовольчих хабів в африканських країнах… Разом ми можемо створити мережу сучасних продовольчих хабів, що забезпечать стабільні поставки продовольства… зокрема і на », – зазначив заступник міністра Денис Башлик.

Що пропонують експерти

Фахівці розглядають побудову регіональних хабів як основу для безперервних поставок, а також як майданчики для обміну технологіями та стандартами якості. Комплементарно до цього – налагодження B2B та B2G механізмів і партнерств між науковими установами, що пришвидшують впровадження інновацій у ланцюгах постачання.

Читайте також наші статті:

• «БУКОВИНА 1» у Реєстрі індустріальних парків: як логістика біля кордону з ЄС підсилить переробку?
• Навіщо Україні скринінг прямих іноземних інвестицій під час воєнного стану – рішення Кабміну і що воно змінює

Перший підхід до вирішення

Створення мережі агропродовольчих хабів з опорою на існуючі ініціативи, зокрема Food from Ukraine. Переваги – швидке масштабування перевірених практик, концентровані логістичні потужності, прозорі правила доступу до ресурсів. Обмеження – необхідність синхронізації регуляторних норм і інвестицій у склади, переробку та «останню милю» доставлення.

Другий підхід до вирішення

Поглиблення B2B та B2G взаємодії і запуск спільних R&D проєктів через партнерства між науковими установами. Це швидше адаптує технології зберігання та переробки до умов регіону, знижує втрати й підвищує якість продуктів. Ефективний у середовищі, де діють галузеві виставки та тематичні форуми для узгодження стандартів.

Що вже робиться

Під час робочого візиту до ОАЕ заступник міністра економіки України Денис Башлик зустрівся з генеральним директором DIHAD Sustainable Organisation Халедом Аль-Аттаром. Сторони погодили практичні кроки: підготовку українського павільйону на DIHAD в ОАЕ та проведення круглого столу з продовольчої гуманітарної допомоги. Окремо підкреслено розширення ініціативи Food from Ukraine з фокусом на побудову хабів в африканських країнах і намір масштабувати підхід на Близький Схід.

Перспективи та очікування

У разі реалізації домовленостей може сформуватися мережа регіональних вузлів постачання, здатна забезпечувати стабільний доступ до продовольства країнам, що цього потребують. Очікується розвиток нової інноваційної агроекосистеми, поглиблення економічних та інвестиційних зв’язків між країнами-партнерами й підсилення внеску України у глобальну продовольчу безпеку. Точні графіки та параметри співпраці визначатимуться за підсумками робочих консультацій і галузевих заходів DIHAD.