Дефіцит кадрів в Україні: що вирішили на конференції Skills Alliance і хто підтримає відновлення?

Зміст статті

Український ринок праці стикається з критичним дефіцитом кадрів – викликом, що стримує відновлення економіки та зростання бізнесу. На Щорічній конференції Skills Alliance 22 січня в Києві учасники зосередилися на практичних кроках, які допоможуть країні підвищити продуктивність і повернути людей до економічної активності.

Захід об’єднав понад 150 представників урядів, банків розвитку, міжнародних організацій і бізнесу, а також закріпив спільні дії на 2026 рік та далі – від модернізації навчання до підтримки вразливих груп на ринку праці.

Дефіцит навичок: масштаб проблеми та її наслідки

За підсумками обговорень, учасники відзначили, що зростання економіки неможливе без зростання продуктивності праці і швидкого закриття прогалин у кваліфікаціях. Skills Alliance уже об’єднує 90 організацій-учасниць, які координують інвестиції, партнерства та навчальні програми для України і українців у державах – членах ЄС.

• З моменту створення Альянсу у 2024 році програми підтримали розвиток навичок у понад 535 тисяч українців в Україні та країнах ЄС.
• Сукупні зобов’язання партнерів становлять майже 1,1 мільярда євро – це інвестиції у професійну освіту, перепідготовку та підвищення кваліфікації.
• До співпраці долучилися провідні інституції: Європейський банк реконструкції та розвитку, ЮНІСЕФ, ОЕСР, GIZ, KfW, Helvetas, Enabel, «Нова Пошта», Європейська бізнес-асоціація та Центр економічної стратегії.

Чому бракує кадрів і як це впливає на відновлення

Причини комплексні: війна поглибила структурні дисбаланси, пришвидшила міграцію робочої сили та загострила питання відповідності кваліфікацій реальним потребам роботодавців. До цього додаються розриви між освітою і ринком праці, а також бар’єри для працевлаштування вразливих груп – ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, жінок і молоді. Без системної відповіді економіка втрачає темп відновлення, а бізнес – конкурентоспроможність.

«Зростання продуктивності є основою економічного відновлення України – як в умовах війни, так і в перспективі. За ситуації, коли дефіцит кадрів відчувається в усіх секторах, ми маємо створити умови, за яких кожен працівник може максимально реалізувати свій потенціал», – зазначила Дарія Марчак. – «Skills Alliance допомагає модернізувати систему професійного та короткострокового навчання та перенавчання тісніше пов’язати навчання з реальними потребами роботодавців і усунути бар’єри, що заважають талановитим українцям – ветеранам, внутрішньо переміщеним особам, жінкам і молоді – повноцінно брати участь у ринку праці».

Що пропонують експерти: три стратегічні пріоритети

Конференція визначила три стратегічні пріоритети, які стануть дорожньою картою для Альянсу у 2026 році та надалі: ринково орієнтовані навички для зростання продуктивності, інклюзивні програми навчання та перетворення освітніх закладів на регіональні центри інновацій і розвитку робочої сили.

Перший підхід до вирішення: ринково орієнтовані навички для зростання продуктивності

Йдеться про адаптацію навчальних програм під конкретні запити роботодавців – від короткострокових курсів до модернізованих професійних стандартів. Перевага підходу – швидкий ефект для бізнесу та економіки, адже випускники отримують затребувані компетенції. Обмеження – необхідність постійного оновлення програм і тісної взаємодії з галузями.

Читайте також наші статті:

• Послуги зайнятості через Дію та ЦНАП: як працюватимуть нові сервіси і автоматичні рішення
• Сім індустріальних парків без держстимулів – як повернутися до Реєстру за шість місяців?

Другий підхід до вирішення: інклюзивні та цільові програми для вразливих груп

Рішення передбачає адресну підтримку ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, жінок і молоді: стипендії, менторство, гнучкі формати навчання. Така модель повертає людей до зайнятості, зменшує соціальні бар’єри й підвищує мобільність на ринку праці. Ефективність залежить від масштабування і доступності у регіонах.

Третій підхід до вирішення: заклади освіти як регіональні хаби інновацій

Модернізовані коледжі та профтехи можуть стати центрами, де поєднуються навчання, стажування та сервіс для роботодавців. Це підвищує якість підготовки, сприяє впровадженню технологій і розвиває локальні екосистеми. Потрібні інвестиції в обладнання, викладачів і управління змінами.

Що вже робиться: конкретні кроки та результати

22 січня в Києві конференцію відкрив Єнс Бусма, керівник відділу співробітництва Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні. Підсумком зустрічі стало спільне бачення розвитку Skills Alliance і підтвердження міжнародної підтримки трансформації ринку праці України. До Альянсу приєдналися шість нових учасників, що посилює координацію зусиль державних інституцій, міжнародних партнерів і бізнесу.

Сьогодні Skills Alliance об’єднує «довгу лаву» партнерів – від ЄБРР і ЮНІСЕФ до приватних компаній – та працює над тим, аби освіта й тренінги були ближчими до реальних виробничих завдань. Мета – модернізація освітньої інфраструктури, перепідготовка і підвищення кваліфікації як в Україні, так і для українців за кордоном.

«Skills Alliance вже демонструє відчутні результати: понад півмільйона людей скористалися можливістю підвищити свої навички», – зазначив Єнс Бусма. – «Наші партнери в межах Альянсу та Німеччина й надалі підтримуватимуть розвиток навичок, необхідних не лише для відбудови, а й для довгострокової конкурентоспроможності України та її успішної європейської інтеграції».

Перспективи та очікування

Окреслені пріоритети визначатимуть роботу Альянсу у 2026 році та надалі – із фокусом на підвищення продуктивності, інклюзивність і роль освіти як драйвера інновацій. Координована підтримка партнерів, зокрема Німеччини, має забезпечити стабільне масштабування програм і узгодження українських навичок зі стандартами ЄС. Обережний сценарій передбачає розширення мережі учасників і подальше зростання охоплення навчанням, що посилюватиме конкурентоспроможність економіки без суперечливих прогнозів.