Нові критерії МСП за стандартами ЄС: як працюватимуть пороги та коли компанії втратять статус?

Зміст статті

Український бізнес роками стикався з бар’єрами на шляху до європейських програм підтримки – від необхідності окремо доводити свій статус до втрати грантів і пільгових кредитів через невідповідні критерії. Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону, який повністю узгоджує критерії МСП з нормами ЄС і створює прозорі правила для всіх гравців ринку.

Стара класифікація: у чому була проблема для бізнесу

Попередні підходи до визначення мікро-, малих і середніх підприємств не відповідали європейській практиці. Це обмежувало доступ компаній до ресурсів, уповільнювало інвестиції та спотворювало конкуренцію. Новий законопроєкт змінює рамку гри, але спершу варто окреслити масштаб проблеми.

• Українським компаніям доводилося окремо підтверджувати статус для європейських партнерів – це затримувало участь у програмах та закривало шлях до грантів, пільгових кредитів і інвестицій.
• Великі гравці штучно дробили бізнес, щоб скористатися пільгами для МСП – це відволікало ресурси, призначені для малих і середніх.
• Брак уніфікованих критеріїв з ЄС знижував конкурентоспроможність та ускладнював вихід на європейські ринки.

Чому так сталося і чим це загрожувало

Причина – у відставанні національних критеріїв від європейських стандартів. В Україні не діяла повна трикритеріальна модель і сумування показників пов’язаних компаній, що давало простір для маніпуляцій. Окремо стояло питання державної частки понад 25%: без чітких правил це створювало ризик нецільового використання ресурсів, призначених для МСП.

Ключова статистика: мікро – до 9 працівників включно та до €2 млн доходу або активів; малі – до 49 працівників та до €10 млн доходу або активів; середні – до 249 працівників, до €50 млн доходу або до €43 млн активів.

Що пропонують експерти: як виправити системну похибку

Фахівці давно наполягали на повній гармонізації з підходами ЄС, запровадженні трьох європейських критеріїв і технічних запобіжниках проти «дроблення» бізнесу. Запропоновані кроки співзвучні з міжнародною практикою та вже враховані у новому урядовому рішенні.

Підхід 1: Гармонізація критеріїв і автоматичне визнання

Йдеться про використання трьох показників – кількість працівників, річний дохід і балансова вартість активів – з порогами, ідентичними до ЄС. Переваги: автоматичне визнання статусу МСП у ЄС, менше бюрократії для бізнесу, повний доступ до програм (гранти, кредити, гарантії, інноваційні та експортні проєкти). Обмеження: потреба оновити облікові системи та провести інформаційну кампанію для коректної самоідентифікації компаній.

Читайте також наші статті:

• єДозвіл переходить на нові рейки: цифрові процедури та ліцензування ветеринарної практики замість декларацій
• Новий формат співпраці: агропродовольчі хаби для Близького Сходу – що планує Україна з DIHAD

Підхід 2: Антидроблення та прозорість власності

Сумування показників пов’язаних компаній прибирає можливість штучного поділу структур на менші одиниці заради пільг. Додатково встановлено правило: підприємства з державною часткою понад 25% втратять статус МСП після завершення воєнного стану із перехідним періодом. Це гарантує, що ресурси, призначені для МСП, не використовуватимуть великі або державні компанії.

Що вже робиться: рішення уряду і конкретні норми

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону про внесення змін до законів щодо визначення суб’єктів підприємництва, яким повністю узгоджуються критерії з ЄС. Запроваджено три критерії з чіткими порогами: мікро – до 9 працівників та до €2 млн доходу або активів; малі – до 49 працівників та до €10 млн доходу або активів; середні – до 249 працівників, до €50 млн доходу або до €43 млн активів.

Показники пов’язаних компаній сумуватимуться, що унеможливлює штучне дроблення бізнесу. Підприємства з державною часткою понад 25% втратять статус МСП після завершення воєнного стану – передбачено перехідний період. Результат – чесні та прозорі правила для всіх учасників ринку і доступ до ресурсів ЄС.

Перспективи та очікування: доступ до ресурсів і ефект для економіки

Для українського бізнесу це означає автоматичне визнання статусу МСП у ЄС і повний доступ до європейських програм підтримки – гранти, кредити, гарантії, а також інноваційні та експортні інструменти. В Україні очікується зростання запиту на державні програми підтримки на додаткові 5-20 млрд грн на рік, що має стимулювати інвестиції та вихід на нові ринки.

У середньостроковій перспективі реформа підсилює інвестиційні можливості, інноваційну активність, експорт і конкурентоспроможність підприємств. Водночас вона є важливим кроком євроінтеграції – гармонізує правила та практики, роблячи український бізнес зрозумілим і передбачуваним для європейських партнерів.